Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через звуженн¤ соц≥альноњ приналежност≥ мови

¬ороги украњнськоњ мови, отже Ч ≥ украњнського народу, з давн≥х час≥в стверджували, що вона низька, некультурна, оск≥льки ц≥Їю мовою н≥хто, кр≥м неписьменних сел¤н, не послуговуЇтьс¤. « погл¤ду полон≥затор≥в, нею розмовл¤ють лише "поп ≥ хлоп", за словами обрусител≥в, це мужицька (у нов≥ш≥ часи Ч колхозна) мова.
“о правда, що головний удар поневолювач≥ наносили по вищих, осв≥чен≥ших верствах украњнського народу, щоб його таким чином обезголовити, залишити без проводу. "ѕерш усього украњнське панство, почасти куплене ћосквою, почасти вир≥зане нею, потрохи заслане, стероризоване або приголублене, швидко покинуло св≥й народ, переб≥гло на б≥к дужчого, здалось,
асим≥лювалось, стало "руським". (¬.¬инниченко).
"Ќесамовитий ¬≥сар≥он" (ЅЇл≥нський) уважав, що малорос≥йське нар≥чч¤ Ч сел¤нське ≥ водночас твердив, що твори малорос≥йськоњ л≥тератури "незрозум≥л≥ простому народов≥". ≈лементарна лог≥ка п≥дказуЇ, що саме народов≥ й повинн≥ були бути зрозум≥л≥ ц≥ твори. јдже, за словами ЅЇл≥нського, вищ≥ верстви, з ¤ких складаЇтьс¤ "публ≥ка, котра читаЇ", "переросли малорос≥йську мову" ≥ висловлюють почутт¤ рос≥йською або нав≥ть французькою.
«в≥дки були в≥дом≥ ЅЇл≥нському л≥тературно-мовн≥ уподобанн¤ малорос≥в? ј це не суттЇво: "що ж стосутьс¤ до суц≥льноњ маси чорного народу, то його не належить про це ≥ питати, тому що в≥н не може в≥дпов≥дати, будучи неуцьким у державних питанн¤х" (ћ. остомаров).
«нав "шалений ¬≥сар≥он", чому ≥ ¤к в≥дбувалось "переростанн¤ малорос≥йськоњ мови" вищими верствами. «нав ≥ п≥дтримував пол≥тику "батога ≥ пр¤ника" р≥дноњ "татарсько-н≥мецькоњ московщини" (ћ. остомаров): дов≥давшись про царський вирок дл¤ Ўевченка, в≥н сказав, що присудив би йому не менше. —лово "гуманн≥сть", ¤ке запровадив до рос≥йськоњ мови ЅЇл≥нськ≥й, певно, до малорос≥в застосовувати не належало.
ўе в минулому стол≥тт≥ було в≥домо, що украњнська мова Ч "÷е не мова простолюду т≥льки, ¤к тверд¤ть московськ≥ нев≥гласи, а мова ц≥лоњ нац≥њ, пол≥тичне майбутнЇ ¤коњ ≥ще попереду, але чиЇ м≥сце на право самост≥йного розвитку в р¤ду цив≥л≥зованих народ≥в уже завойоване й не може бути зайн¤те н≥ким ≥ншим" (ћ.ƒрагоманов).
ј з приводу б≥льш в≥ддалених час≥в академ≥к ћ.√рушевський писав: "”крањнський нар≥д, ¤к пор≥вн¤ти його до московського прим≥ром, Ч був тод≥ далеко розумн≥йший, осв≥чен≥йший, проворн≥йший. « ”крањни пот≥м ц≥ле стол≥тЇ находили на ћосковщину люде, що там заводили школи, б≥бл≥отеки, вчили, писали ≥ друкували. ƒовгий час ус≥ вищ≥ духовн≥ в ћосковщин≥ були з ”крањнц≥в, бо своњх учених там не було. ƒовг≥ часи ћосковщина жила украњнською наукою, поки своЇњ нарешт≥ не розвела, працею та заходами тих же украњнських учених" (ћ.√рушевський).
Ќамаганн¤ не випустити мову з-п≥д сел¤нськоњ стр≥хи мало далекос¤жну мету Ч мовно розчленувати украњнський народ, позбавити його природного зв'¤зку м≥ж окремими сусп≥льними верствами. ÷е "прирекло б на темноту народн≥ маси або привело б врешт≥-решт до ≥снуванн¤ двох мов: украњнськоњ дл¤ народу ≥ (велико) рос≥йськоњ дл¤ ≥нтел≥генц≥њ" (ћ. √рушевський).
“ака "двомовн≥сть" часто використовувалась ¤к зас≥б боротьби проти украњнськоњ мови: "...дехто з промовц≥в нав≥ть указував, що й сел¤нство зовс≥м в≥дмовко ставитьс¤ до украњн≥зац≥њ, бо то, мовл¤в, знову хочуть п≥ддурити мужик≥в, а дл¤ пан≥в буде мова панська" (¬. „умак).
ўе й сьогодн≥ польськ≥ вчен≥ схильн≥ по¤снювати в≥дродженн¤ украњнськоњ мови саме њњ "народн≥стю", тобто тим, що вона була мовою простолюду: "≈мансипац≥¤ украњнськоњ мови пов'¤зана з добою романтизму, ¤кий звертав особливу увагу на народ, його мову, культуру, звичањ. ѕожвавилось зац≥кавленн¤ мовою ≥ народною творч≥стю, а це, своЇю чергою, збуджувало нац≥ональн≥ почутт¤ молодоњ ≥нтел≥генц≥њ" (ј.‘р≥шке). Ќ≥би ц≥Їю мовою не говорили свого часу кн¤з≥, гетьмани ≥ нав≥ть польськ≥ корол≥.
” рад¤нськ≥ часи серед кер≥вництва украњнських б≥льшовик≥в були теоретики, ¤к≥